Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Мета статті – дослідити проблеми застосування норм українського конкурентного права, через які Україна за міжнародними індексами належить до країн із найслабшою державною антимонопольною політикою. Методологія. Під час написання статті використано низку методів правового дослідження, що ґрунтуються на загальнонауковому діалектико-матеріалістичному методі. Цей метод дав змогу розглянути окреслену проблему з позицій об’єктивного стану розвитку українського суспільства загалом і конкурентних відносин зокрема. Важливе значення також мав функціонально-правовий метод, який надав можливість зорієнтуватися в масиві норм господарського права й особливостях практики їх застосування та сприяв розробленню науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення законодавства в цій сфері. Наукова новизна публікації полягає в осмисленні проблем застосування норм конкурентного права у зв’язку з концепцією державного регулювання господарської діяльності як окремого виду соціального регулювання. Висновки дослідження полягають у тому, що одним з головних факторів, які стоять на заваді ефективному застосуванню норм конкурентного права в Україні, є концепція державного регулювання господарської діяльності. За допомогою цієї концепції та передбачених нею засобів державного регулювання господарської діяльності особи, уповноважені на виконання функцій держави, мають змогу обходити вимоги норм конкурентного права, набуваючи широких можливостей використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди. У зв’язку із цим запропоновано скасувати ті норми українського права, що закріплюють концепцію державного регулювання господарської діяльності й передбачені цією концепцією антиконкурентні засоби