Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є вивчення актуальних питань кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації для формулювання шляхів удосконалення цієї кримінально-правової норми та підвищення рівня ефективності протидії корупції в Україні. Методологію дослідження становить комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичним підґрунтям дослідження є праці українських та іноземних учених, положення Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції” від 2 жовтня 2019 року, нормативно-правові акти іноземних країн, які застосовують у протидії декларуванню недостовірної інформації та незаконному збагаченню. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній висвітлено актуальні проблеми, які існують у підставах кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації (пов’язані з криміналізацією цього суспільно небезпечного діяння, його відмежуванням від суміжного адміністративного правопорушення, удосконаленням конструкції відповідної заборонної кримінально-правової норми, а також підвищенням рівня її ефективності шляхом запровадження механізму протидії незаконному збагаченню у формі нової криміналізації відповідного діяння та/або механізму цивільної конфіскації нез’ясованих активів), надано рекомендації щодо шляхів їх розв’язання. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки стосовно: 1) обґрунтованості криміналізації декларування недостовірної інформації в Україні та можливості диференціації кримінальної відповідальності за цей злочин, зокрема шляхом віднесення певних його виявів до категорії кримінальних проступків; 2) доцільності віднесення декларування недостовірної інформації до корупційних злочинів; 3) необхідності визначення чітких меж настання адміністративної та кримінальної відповідальності за діяння, передбачені ч. 4 ст. 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 366¹ Кримінального кодексу України; 4) узгодження положення ч. 1 ст. 366¹ Кримінального кодексу України з абзацом 2 примітки до цієї статті, а також необхідності заміни категорії “мінімальна заробітна плата”, яку вжито в цій статті, на “неоподатковуваний мінімум доходів громадян”; 5) доцільності закріплення механізму протидії незаконному збагаченню шляхом нової криміналізації відповідних суспільно небезпечних діянь та/або механізму конфіскації нез’ясованих активів шляхом цивільної конфіскації