Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Мета статті полягає в здійсненні комплексного аналітичного дослідження концепту “наукова еліта” в інформаційну епоху на філософсько-правовому рівні. Для вивчення актуальної, проте недостатньо дослідженої проблеми автор аналізує специфіку та критерії елітарності в умовах формування електронного врядування. Увагу акцентовано на визначенні ролі наукової еліти під час упровадження електронного врядування як ефективного засобу реалізації конституційного права громадян щодо участі в управлінні державними справами в процесі трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Для виконання поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, логічний, системний, а також специфічні наукові методи пізнання в галузі права – формально-юридичний, юридико-герменевтичний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу вітчизняної та іноземної практики функціонування електронного врядування. Емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних правознавців, які вивчали теоретичні питання, пов’язані з роллю наукової еліти в запровадженні електронного врядування. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному науковому просторі здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз значення діяльності наукової еліти в умовах формування електронного врядування. За результатами дослідження автор дійшов висновку, що в умовах е-управління (в інформаційному суспільстві) до еліти не може входити людина, рівень знань й інтелектуального розвитку якої не відповідає вимогам часу, тобто тим критеріям елітарності, які висуває сучасна техногенна цивілізація. В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства формування еліти має так само глобальний характер, як і правовідносини (насамперед у публічній сфері). Водночас відбувається і зворотний до формування “глобальної наукової еліти” процес – “елітна глобалізація”, який передбачає, що тільки високопрофесійні користувачі новітніх технологій зможуть інтегруватися у світову інформаційну систему й максимально скористатися її можливостями та перевагами, у цьому сенсі ідентифікувати себе приналежними до елітарного прошарку за принципом “хто володіє інформацією – володіє світом”