Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Актуальність статті зумовлена потребою зʼясування змісту понятійного апарату кримінології, формулювання гіпотез й удосконалення її наукового інструментарію, особливостей звʼязку та синтезу з окремими дефініціями кримінального та кримінального процесуального права. Кримінологічні поняття є відображенням найістотніших засобів і відносин, явищ і процесів як складових злочинності, так і тих, що повʼязані з нею. Окреслено проблемні аспекти понятійного апарату кримінології, який склався завдяки мимовільному “спонсорству” юриспруденції, соціології, філософії, психології, економіки, статистики й інших наук, унаслідок чого значна кількість понять неюридичного походження в кримінології приховує небезпеку руйнування механізму юридичних оцінок і висновків щодо злочинності, її причин, особи злочинця, заходів запобігання злочинам. Висновки. Зʼясування змісту понятійного апарату кримінології є динамічним процесом узгодження гіпотез і положень, думок та поглядів учених-кримінологів, юристів-практиків, соціологів і психологів, результати якого формують доктринальну основу (матрицю) кримінології. Висловлені позиції є спробою впорядкування множинності наукових підходів щодо змісту окремих елементів предмета кримінології, яке формує мотивацію для подальшої дискусії представників вітчизняних й іноземних кримінологічних шкіл. Обґрунтування змісту понятійного апарату кримінології, окремих її теоретичних положень є невідʼємною частиною розроблення концепції боротьби зі злочинністю та має не тільки наукове, а й важливе практичне значення