Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Розглянуто питання щодо слідової картини вчинення злочинів, пов’язаних із виготовленням наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Слідова картина злочину має важливе значення та є обов’язковим елементом криміналістичної характеристики злочинів, оскільки це практичний інструмент і своєрідний орієнтир під час вибору напрямів роботи з розкриття та розслідування злочину. Вивчення та дослідження слідів дає змогу визначити спосіб і механізм учинення злочину, спосіб його приховання, особу злочинця (зокрема наявність організованої злочинної групи), знаряддя вчинення злочину, встановити низку обставин під час розслідування злочину, викрити неправдиві показання свідка або злочинця, приховані ним речові докази злочину. Типова слідова картина в кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин об’єднує декілька груп слідів, основними з яких є: сліди виготовлення; сліди споживання наркотиків; сліди впливу наркотичних засобів на організм людини тощо. Традиційно в криміналістиці сліди злочину поділяють на два види: матеріальні (слідиречовини) та ідеальні сліди (сліди пам’яті). Матеріальні сліди злочинів, пов’язаних із виготовленням наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, залишаються: на тілі, одязі й предметах, що належать виробникам і споживачам наркотиків; на тілі, одязі та предметах, що належать підозрюваним (організаторам кубел); у приміщеннях, надаваних для споживання наркотиків (кублах). Ідеальні сліди зазначеного виду злочину можуть бути в пам’яті свідків або осіб, причетних до вчинення аналізованого злочину. Їх отримують під час проведення слідчих (розшукових) дій. Оперативні підрозділи місця виготовлення наркотичних засобів виявляють за загальними ознаками функціонування: зосередження в одному місці специфічного запаху (ацетон, аміак, хлороформ, бензин) і наявність прекурсорів, реагентів, розчинників, устаткування; нижча ціна наркотиків в окремій місцевості, порівняно з їх вартістю в найближчих районах; увімкнене вентиляційне обладнання, передусім у холодні пори року; надмірне споживання електроенергії, води, газу; одержання адресатами значної кількості посилок (як об’ємних, так і стандартних); бібліотечні замовлення на фармацевтичну та специфічну літературу; замовлення у великих кількостях хімічних компонентів, реактивів, розчинників, лабораторного устаткування, агрегатів для виготовлення пігулок, ампул.