Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою цієї статті є аналіз наявних визначень електронних грошей, що використовують у фінансово-банківській сфері, і формулювання на їх підставі власної позиції в контексті розкриття злочинів, учинюваних у сфері банківських електронних розрахунків та платежів. Зазначене пов’язане з тим, що світова банківська система активно використовує нові елементи для здійснення розрахунків і платежів. З огляду на світову тенденцію у фінансовобанківській сфері щодо використання нових видів платежів і здійснення їх між банками у формі електронних платіжних засобів й електронних грошей, Україна також долучилася до цих новел. Законодавчими актами були введені в обіг банківської системи терміни «електронні гроші» й «електронні платіжні засоби». Також законодавець передбачив кримінальну й адміністративну відповідальність за незаконні дії із цими банківськими засобами платежу, зокрема ці терміни введено до ст. 200 «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення» Кримінального кодексу України, ст. 1665 , доповнив ст. 16314 . «Порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима» Кодекс України про адміністративні правопорушення. Електронні гроші, відповідно до ст. 200 Кримінального кодексу України, є предметом злочину. Актуальність теми зумовлена як її недостатньою науковою розробленістю, так і практичною значущістю для діяльності з виявлення та розкриття злочинів, учинюваних у сфері банківських електронних розрахунків і платежів. Викладена у статті інформація допоможе працівникам правоохоронних органів, які протидіють економічним злочинам, оволодіти відповідним понятійним апаратом, що сприятиме підвищенню ефективності розкриття та розслідування злочинів у сфері банківських електронних платежів.