Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Проаналізовано нормативні акти національного рівня, у яких регламентовано службу в Національній поліції як державній службі особливого характеру в Україні. Мета статті – дослідження, з огляду на сучасний стан процесу реформування правоохоронних органів (зокрема створення нового центрального органу виконавчої влади – Національної поліції України та її системних підрозділів), теоретико-правового змісту служби в поліції в контексті відповідних конституційно-правових положень, закону про державну службу, документів судової гілки влади. Державна служба є видом трудової діяльності громадян (специфічним видом праці), а специфіку державної служби в окремих державних органах, зокрема й виконавчих, мають визначати окремі закони. Зазначено, що трудова діяльність (право на працю) та державна служба співвідносяться як ціле та частина. Тому служба в поліції не є окремим видом державної служби. Висновки. Служба в Національній поліції, відповідно до положень спеціального закону, є державною службою, не окремим видом останньої, а лише однією з правових форм її реалізації. Дія закону про державну службу поширюється на поліцейських, які є особливими суб’єктами конституційних, адміністративних та інших правовідносин. Служба в поліції для поліцейського є формою реалізації державної служби як у структурних підрозділах Національної поліції (на відповідній посаді поліцейського), так і в установлених законом випадках, поза її межами (звільнений із займаної посади в Національній поліції з подальшим призначенням на відповідну посаду в складі кадрів поліції). За формальними ознаками служба в поліції – це державна служба особливого та безперервного характеру зі спеціальними умовами, яка функціонує в інтересах держави й суспільства, є публічною, політично неупередженою, професійною діяльністю поліцейських із практичного виконання визначених функцій з метою реалізації поставлених завдань з використанням наданих поліції повноважень.