Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Проаналізовано стан наукової розробленості проблем оперативнорозшукової тактики шляхом узагальнення і систематизації результатів монографічних робіт вітчизняних та іноземних учених, а також наукових розвідок з досліджуваної тематики, викладених у посібниках, методичних рекомендаціях, лекціях і наукових статтях різних історичних періодів. Для поглибленого вивчення означеної проблематики обрано хронологічний принцип викладу матеріалу, який надає можливість висвітлити визначальні ідеї та погляди в історії становлення сучасної оперативно-розшукової тактики. Науковий доробок українських та іноземних учених з окресленого кола питань систематизовано за такими групами: 1) наукові праці австрійських, німецьких і французьких дослідників, а також учених Російської імперії в період із середини ХІХ до початку ХХ століття; 2) наукові дослідження часів радянського періоду з 1917-го до 1991 року; 3) наукові доробки українських учених з обраної проблематики, здійснені з часів проголошення незалежності України. Детально проаналізовано напрацювання науковців радянського періоду, що стали науково-теоретичною основою для подальших наукових розробок сучасних вітчизняних дослідників оперативно-розшукової діяльності. Вони сприяли розвитку предмета оперативно-розшукової діяльності як самостійної навчальної дисципліни та відкриттю наукових шкіл Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки. Констатовано, що найвагоміший науковий вплив на розвиток вітчизняної оперативно-розшукової діяльності загалом й оперативно-розшукової тактики зокрема зробив фундатор української наукової школи оперативно-розшукової діяльності відомий український учений-юрист, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України І. П. Козаченко. У сучасній науці сформовано достатню теоретичну базу для розроблення проблем оперативно-розшукової тактики. Водночас зміцнення позицій організованої злочинності, зростання рівня її професіоналізму, технічної оснащеності, розширення мережі корумпованих зв’язків, налагоджених в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, актуалізують необхідність вивчення та окреслення нових напрямів удосконалення оперативно-розшукової тактики.